Правила: заголовок темы должен кратко и понятно отражать ее суть, нельзя писать латиницей или заглавными буквами. Сообщение, ник, аватар не должны выделяться своими размерами или стилем написания от остальных, быть читабельными, написаны литературно и достаточно грамотно.
ВНИМАНИЕ! Уважаемые пользователи, указывайте в своем профиле e-mail для связи! В случае сбоя или ошибки (все не без греха) с Вами невозможно будет связаться и восстановить Ваши данные!
Только сегодня заметил, что это хозяйство (Мирогощанский аграрный колледж), которое занимает не последнее место в рысистом коневодстве Украины, отсутствует в списке.
Мирогощанский аграрный колледж Адрес: 35624, Ровенская обл., Дубенский р-н, с. Мирогоща, ул. Студенческая, 1 Телефоны: (03656) 7-77-73;4-27-90
Отправлено: 29.07.09 14:38. Заголовок: А у меня тут по этом..
А у меня тут по этому многопрофильному учреждению немного имеется.... Сразу хочу предупредить, что вся информация собрана на просторах интернета. Правда многое на украинском языке, но это не помеха. Всё, что касается Мирогощанского аграрного колледжа пожалуста выкладывает в эту тему.
Располагает конематками высокого резвостного класса, укомплектован из кобыл Александрийского конного завода Курской области и Дубровского Полтавской обл. Жеребец производитель – Ильдегид, караковой масти, 1991 г. (Тиберий - Инфанта), рекорд 2.02,2 на 1600 м. Выиграл 17 I-ых мест, в т.ч. дважды Дербист Киевского и Братиславского Дерби.
Лучшее потомство:
Джагер 2.04,2 от Друти
Истамбул 2.06,8 от Насими
Исбарта 2.13,6 (2-х лет) от Иорданки.
Иония 2.05(3-х лет)
Трендепо по заездке тренингу лошадей рысистых пород и упряжных пород. Принимаем на заездку молодняк рысистых пород, готовим к ипподромным испытаниям. Проводим заездку в пары, четверики и многоконные упряжки от государственных заводов, племрепродукторов и частных коневладельцев.
Государственный ипподром колледжа. Статус присвоен в 2006 году. Дорожка призовая 1000 м, грунтовая, трибуны на 1000 мест, судейская. Испытания лошадей рысистых пород сезонные.
В 50 км от Луцка — в селе Мирогоща, что неподалеку от исторического волынского городка Дубно, утопают в зелени живописного парка ипподром-усадьба и учебно-производственные корпуса единственного из 117 в Украине колледжа І—II уровней аккредитации, имеющего группу студентов, обучающихся по специализации коневодство и конный спорт.
В конюшне, как в аптеке
Первое, что бросилось мне в глаза на производственной базе колледжа, — это конюшня. Она поразила безупречным порядком и абсолютной чистотой.
Мое посещение колледжа выпало на субботу, и на конюшне тщательно купали после систематических субботних испытаний на местном ипподроме потного рысака Джагера. Стройный пятилетний красавец уже успел завоевать пару десятков призов на соревнованиях в Украине. Конюшню, насчитывающую около ста животных, обслуживает всего два конюха. Поэтому много работы здесь выполняют студенты, притом добровольно.
Несколько слов о самом колледже и о том, как десяток министров сельского хозяйства Украины, в течение 15 лет «реформируя» агропромышленный комплекс государства, уничтожали производственную базу средних специальных учебных заведений своего ведомства.
«Мирогощанский колледж на сегодняшний день располагает учебной частью, где обучаются 850 студентов, учат их 100 преподавателей, — рассказал мне директор учебного заведения Давид Шварц. — Производственная часть — это около 5 тысяч гектаров земли, три фермы, ипподром, который в 2006 г. получил статус государственного. В хозяйстве есть все — от пшеницы и сахарной свеклы до овса и хмеля. Обслуживают производственный комплекс 300 человек, а студенты колледжа в нем проходят лишь технологическую практику». Выпускники отделения коневодства ныне нарасхват.
«От Харькова до Карпат, — говорит Давид Шварц, — мне звонят и просят специалиста по коневодству. Коневодство имеет перспективу, и не только потому, что это увлечение богатых людей и что на ипподромах все чаще можно встретить депутатов, политиков, богатых бизнесменов, мэров городов и губернаторов. Для абсолютного большинства представителей деловых и политических элит лошади — это пока не бизнес, а развлечение. Перерастет ли оно во что-то более серьезное, поставленное на коммерческие рельсы? Думается, что мода на лошадей рано или поздно пройдет, как все проходит в этом мире, но некий толчок для развития коневодства она, несомненно, даст. Это я к тому, что Украина должна остаться не только с воробьями».
Сельский ипподром
По этому вопросу автора публикации успокоил специалист Минагропрома по коневодству Леонид Гнап. В конце 1980-х по сравнению с 1953 годом, сообщил аграрий, количество этих вечных трудяг сократилось более чем втрое. Однако жизнь показала, что даже самый высокий уровень механизации не заменит лошадь. А конный спорт, а скачки, на проведение которых собирается любителей не меньше, чем на футбол?
Тенденция к росту поголовья лошадей наблюдается с 1991 г. Сегодня в Украине их около одного миллиона. Конечно, не все они Буцефалы или Ефраты, но селекционно-племенная работа ведется на 16 конных заводах и 160 конефермах. Редкое увеличение поголовья дал частный сектор: за 15 лет в крестьянских подворьях оно увеличилось с 16 тыс. в 1990-м до 550 тыс. в настоящее время. Увеличение идет в арифметической прогрессии: нужна тягловая сила.
В ровенских и волынских селах в каждом втором дворе — лошадь, у более зажиточных крестьян — по две и больше. Их держат не для роскоши, а для ежедневного нелегкого труда. Учитывая сегодняшнюю цену трактора или грузового автомобиля и «доступность» этой техники крестьянину, на лошадях держится тяжелый труд сельского подворья: пахота, агротехническая обработка земли, перевозка урожая и кормов, выезд на ближайшие рынки, работы на животноводческих фермах.
Вот что мне рассказала Виктория Марущак — ученый-коневод конюшни Мирогощенского колледжа. В Украине есть шесть государственных ипподромов — в Киеве, Харькове, Одессе, Львове, Кировограде и ровенском селе Мирогоща. Самого высокого класса — Львовский ипподром, он оборудован зеленой скаковой дорожкой по европейским стандартам.
Породы не бывает без систематического испытания лошади на ипподроме. Исчезает ипподром — исчезает порода. Тренинги — неотъемлемая часть племенной работы.
Сегодня украинские ипподромы в основном держатся на конюхах и наездниках. Но их энтузиазм рано или поздно иссякнет. Государству, как видно из всего, некогда заниматься испытанием пород на ипподромах, а частный сектор в нашем государстве пока не очень спешит делать бизнес на лошадях. А зря.
Давид ШВАРЦ: «Мирогощанський аграрний коледж робить ставку на виховання династій аграріїв»
Про цей навчальний заклад на Рівненщині ходять легенди. Бо й справді, де іще студент може опанувати таку рідкісну спеціальність, як «Конярство та кінний тренінг»?
Причому, тренуючись на власному (що належить закладу) іподромі?.. Втім, у розповіді про Мирогощанський аграрний коледж варто акцентувати й на інших, не менш вагомих професіях, яких навчають у його стінах. Скажімо, тут можна вивчитися на фермера, - в умовах ринкової економіки це доволі актуально!..
Директор коледжу Давид ШВАРЦ, який свого часу й сам закінчив Мирогощанський радгосптехнікум та залишився тут працювати, (починав звичайним механіком! - авт.) може говорити про свій коледж годинами. І хоча завданням кореспондента газети було розповісти загалу про цю багатогранну людину, - вмілого організатора, чуйного вихователя студентства, - Давид Олександрович скерував розмову по-своєму. Мовляв, краще, раз випала така нагода, написати в газету про коледж. Тим більш, що його історія - навчальний заклад у Мирогощі Дубенського району є одним із найстаріших у регіоні - досить цікава та повчальна.
Спочатку був технікум рільництва
- Наш коледж (перша назва - Дубенський технікум рільництва) був створений ще в 1939 році, - каже Давид Шварц. - Але через фашистську навалу навчання в закладі було перервано. Війна, прокотившись краєм небаченим лихом, залишила по собі розруху та занепад. Отож, саме на молоде покоління було покладено завдання відбудовувати сільське господарство та засівати поля, які скучили за буйноколоссям. Тому вже в липні 1944 року технікум відновлює свою роботу і набирає чималу кількість студентів, головне бажання яких - вчитися і працювати на благо своєї Батьківщини. На той час це був однопрофільний навчальний заклад, який готував агрономів. У 1952 році на його базі створено відділення механізації сільського господарства, новизна якого ще більше приваблювала талановиту молодь. А в 1964-му на базі технікуму та радгоспу «Мирогощанський» створений Мирогощанський радгосп-технікум, куди з Млинівського зооветеринарного технікуму у Мирогощу перевели відділення зоотехнії. Таким чином, на той час у навчальному закладі готували фахівців аж трьох напрямів: механізація народного господарства, агрономія та зоотехніка.
Я б у фермери пішов...
- А які нові спеціальності виникли з розвитком сільськогосподарського виробництва?
- У 90-х роках відкрито відділення електрифікації та автоматизації сільського господарства. Паралельно, під час реформування аграрного сектора, створено спеціальність «Технологія та організація ведення фермерського господарства». Отож, сьогодні в нашому навчальному закладі готують спеціалістів п'яти спеціальностей. До вже згаданих додалася спеціальність «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» зі спеціалізацією «Конярство та кінний тренінг». На денній формі навчається 800 студентів і ще 300 - на заочному відділенні. Аби вступити до нашого коледжу, молодь приїжджає як із ближчих областей, таких, як Рівненська, Житомирська, Тернопільська, Львівська, Хмельницька та Вінницька, так і з Криму та східної України.
- На вашу думку, чим зумовлений такий попит на сільськогосподарські професії, яких навчає ваш коледж?
- По-перше, авторитетом навчального закладу, який створений завдяки творчій наполегливій праці поколінь викладачів і студентів. По-друге, тим, що, навчаючись тут, можна отримати кілька робітничих професій одночасно, - для людей села це неабищо!.. Не випадково, отже, Мирогощанський аграрний коледж виховує цілі династії аграріїв, адже до нас вступають і діти, і внуки колишніх випускників. Навчалися тут і мої діти.
Про рівень навчального закладу говорить хоча б таке. На базі коледжу діють навчально-консультаційні пункти Львівського державного аграрного університету та Львівської державної національної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. Студенти МАКу мають змогу проходити практику за кордоном. Із навчальними закладами Польщі ми співпрацюємо вже 25 років: не лише направляємо туди нашу молодь, а й приймаємо польських студентів у себе. Нерідко буває, що наші вихованці, які зарекомендували себе висококваліфікованими спеціалістами, залишаються на роботі за кордоном. Примітно, що випускники коледжу вже не один рік працюють у Великобританії, Угорщині та Північній Ірландії.
Навчання і...
- Що, крім навчання, може запропонувати молоді аграрний коледж у Мирогощі?
- У нашому навчальному закладі ми повсякчас робимо наголос на культурно-мистецьку та спортивно-масову роботу. Наприклад, за останні 15 років, хоч якими вони не були скрутними у матеріальному плані, жодної зими не був закритим плавальний басейн. Для тих, хто полюбляє займатися художньою самодіяльністю, в нас є народний хор, вокально-інструментальний ансамбль. Студенти щороку готують новорічну програму «Вертеп», з якою об'їжджають усі навколишні села. Але чи не найбільшої популярності набуло в нас «Свято зустрічі Весни», на яке щороку з'їжджаються по кілька тисяч людей. Де іще на Рівненщині ви побачите кількаметрові снігові фігури?!. Вони, хоч і створені руками непрофесійних скульпторів, не гірші, ніж на Шанхайському фестивалі льодових див. До речі, цьогорічне свято відбудеться 26 лютого, тож, користуючись нагодою, запрошую на нього всіх бажаючих. А через півроку, у вересні, ми проведемо «Свято квітів»: кожна академічна група готує до нього оригінальну квіткову композицію. Пригадую, одного року студенти виклали із квітів величезного яскравого павича, один хвіст якого сягав 20 метрів.
- Раніше коледж мав статус радгоспу-технікуму. Треба розуміти, що тут студенти не тільки отримують теоретичні знання, а й мають змогу попрактикуватися?
- Насправді, Мирогощанський аграрний коледж - це досить потужне сільськогосподарське виробництво. Наше навчально-дослідне господарства володіє 3600 гектарами землі, які обробляємо за найсучаснішими аграрними технологіями, ми вирощуємо близько 1800 голів великої рогатої худоби, 1500 свиней. А ще маємо сучасний машинно-тракторний парк, - рівень такий, що подібним може похвалитися далеко не кожне підприємство. Це і машини для посіву, і комбайни для збирання врожаю, і новітні засоби обробки землі, завдяки яким ми значно збільшили врожаї сільськогосподарських культур. І не треба думати, що наші студенти обробляють поля вручну: жоден із них не був задіяний, наприклад, на обробітку цукрових буряків. Усі операції у нас здійснюються без застосування ручної праці, на полях знаходяться лише ті люди, які обслуговують агрегати. Повірте, працювати на таких машинах - одне задоволення, адже вони по-сучасному оснащені, у кожній є кондиціонер і навіть… бортовий комп'ютер, який точно видає всі необхідні показники.
- Наша газета вже не раз розповідала про Мирогощанський аграрний коледж. Але все в житті змінюється. Цікаво, що нового останнім часом з'явилося у побуті майбутніх аграріїв?
- Головне, вважаю, щоб наші студенти відчували себе якомога комфортніше, краще, ніж удома. Отож, у двох гуртожитках вже обладнали автономне гаряче водопостачання - відтепер у будь-яку годину студенти можуть прийняти душ. Справно працює баня. В одному з гуртожитків проведено капітальний ремонт, встановлено нові двері, стаціонарні плити для готування їжі. Відремонтовані та обладнані новими меблями кімнати відпочинку, де у вільний час діти дивляться телевізор та цікаво проводять дозвілля. Між іншим, кошти на все це ми заробили самі - завдяки нашому навчально-дослідному господарству.
Всі - на іподром!
- Ви згадали про «Конярство та кінний тренінг». Мирогощанський аграрний коледж - єдиний навчальний заклад, який у своєму «арсеналі» має таку спеціалізацію…
- Цій спеціалізації близько шести років. Її впровадження потребувало досить великих матеріальних витрат, адже були придбані гарні племінні коні (на сьогодні це 67 голів), побудовані конюшні та іподром, який відповідає абсолютно всім визначеним стандартам: довжина й ширина бігової доріжки, глядацькі та суддівські трибуни. До речі, нещодавно наш іподром отримав статус міжобласного і «увірвався» в п'ятірку найкращих іподромів України, серед яких Київський, Харківський, Львівський та Одеський. Із відкриттям сезону на ньому проводитимуться великі кінні змагання різних рівнів та рангів, на які приїжджатимуть учасники не тільки з сусідніх із Рівненською областей, а й зі східних та південних регіонів нашої держави. Та й глядачів щоразу збирається близько шести-семи тисяч.
- А хто під час змагань виступає у ролі жокеїв?
- Звичайно, це наші студенти, які і теорію успішно опановують, і скакунів тренують. Адже тварина - не автомобіль, який можна поставити в гараж та користуватися лише за потребою. Коням необхідний щоденний догляд та фізичні навантаження для покращення та підтримання необхідної форми. Цікаво, що навчаються цій досить непростій спеціальності як хлопці, так і дівчата. Мабуть, це єдина спеціалізація, на яку вступають діти і з Одеської області, і з Луганської, і з Полтавської, і Вінницької, і навіть з Криму. Справа в тому, що в багатьох навчальних закладах хоч і вивчають предмет «Конярство», але тільки з огляду на те, як правильно тварину виростити. Чи не в кожному великому місті існують і приватні кінноспортивні школи, але тільки МАК навчає кінному тренінгу. Адже ми вирощуємо спортивних тварин, а не тяглову силу. А спортивні коні цінні тоді, коли вони треновані і мають усі необхідні параметри. Саме над покращенням їхніх результатів і працюють студенти-тренери, обов'язком яких є щоранку виводити коней на пробіжку, а потім і на спеціальні заняття із секундоміром, зі збільшенням навантажень.
- Які нагороди вже встигли вибороти мирогощанські студенти?
- Хоча кінний спорт у нас тільки починає розвиватися, нам уже є чим пишатися. В минулому році наїзниками коледжу було виграно сім призів на Київському та одинадцять призів на Одеському іподромах. А це, в порівнянні з досвідченими професіоналами, дуже хороший результат. Втім, я певний, що в цьому році ми його значно перевищимо.
- Щиро бажаю успіхів цьому незвичайному закладу і його невгамовному керівникові! І дякую, Давиде Олександровичу, за цю розмову!
Отправлено: 29.07.09 14:49. Заголовок: Единственным учебным..
Единственным учебным заведением , в котором можно получить специальность тренера-наездника в Украине , является Мирогощанский аграрный колледж .
В этом коледже , при зоотехническом факультете имеется специализация: технолог по тренингу и испытаниям лошадей рысистых и верховых пород, Имея такую базу, студенты получают профессию наездника, овладевают мастерством расчистки и ковки лошадей.
Все специальности акредитированы в 2005 году.
Подготовка специалистов проводится на дневной и заочной формах обучения за счет средств государственного бюджета, физических или юридических лиц.
При колледже функционируют учебно-консультационные центры Львовского государственного аграрного университета и Львовской национальной академии ветеринарной медицины им. С. З. Гжицкого, где выпускники могут продолжить обучение на уровнях “бакалавр”, “специалист”, “магистр” на заочной форме обучения.
Во время обучения студенты всех специальностей имеют возможность пройти стажировку на фермах Польши, Великобритании (в прошлом году около 42 студентов), Венгрии и других стран, где на надлежащем уровне развито сельское хозяйство. Для тех, кто учится на специализации “Коневодство и конный тренинг” предусмотрено обязательное прохождение практики за границей.
Мирогощанский аграрный колледж принимает участие в международных студенческих программах. Материальная база колледжа включает 69 учебных лабораторий и кабинетов, компьютерный центр, присоединенный к сети INTERNET, лекционный, спортивный и актовый залы, плавательный бассейн, библиотеку с читальным залом, стадион, ипподром .
Все это дает возможность провести теоретические и практические занятия на надлежащем уровне. Кроме обучения, студенты интересно проводят свой досуг. К их услугам спортивные секции, работа предметных кружков, кружки художественной самодеятельности, конноспортивная школа.
Кроме прочего колледжу принадлежит 3 800 га земли, в том числе пахотной — 3 200 га. Развито животноводство: 1 800 голов свиней, 1 850 голов КРС, в том числе маточное поголовье — 446 коров, 136 — свиноматок. При Мирогощанском аграрном колледже действует племрепродуктор по разведению свиней украинской белой, крупного рогатого скота породы абердино-ангус и черно-рябой. И все это с целью научить студентов на практике основ сельского хозяйства.
Адрес: 35624, Украина, Ровенская область, Дубенский район, с. Мирогоща , ул.Студенческая ,1 Контактное лицо: Марущак Виктория Дмитриевна тел.: +38(050)505-17-23, +38(097)582-73-15, факс +38(03656)77490
Вікторія Дмитрівна Марущак — відома в Україні людина. Саме завдяки їй та її соратникам племінне конярство в нашій країні перебуває на належному рівні. Один із центрів племінного конярства державного значення розташований у селі Мирогоща Рівненської області.
Головний зоотехнік-селекціонер у цій галузі, тренер аграрного коледжу Вікторія Марущак, молодості й енергійності якої можна по-доброму позаздрити, про своїх улюбленців каже коротко: «Коні — це ті ж люди. Тільки кращі». З огляду на те, що із цими тваринами вона працює із 20-річного віку, 50 років поспіль, її думці можна довіряти беззастережно. Але мало сказати, що Вікторія Дмитрівна працює з кіньми. Вона з ними не лише працює, вона їх любить, а коні завдяки її турботі одержують чемпіонські титули. Рекорд жеребця орловської рисистої породи Піона на кінному заводі в селі Дібрівка Полтавської області став першим успіхом молодого фахівця, і протримався він 26 років. Тоді мало хто вірив, що цей жеребець стане чемпіоном. А тепер практично у всіх родовідних коней орловської породи, якими сьогодні пишаються в багатьох країнах світу, Піон значиться як батько, дідусь або прадід. А Вікторія Дмитрівна нині входить у комісію з експертної оцінки жеребців по всій Україні, і від її об’єктивної оцінки залежить їх подальше племінне використання.
На Мирогощанському іподромі відбуваються випробування рисистих порід, вирощених не тільки на місцевому племрепродукторі, а й на провідних кінних заводах і племрепродукторах України. У Мирогощі кінний комплекс при аграрному коледжі розвивається одночасно в чотирьох напрямках: тренувальне депо, іподром, племрепродуктори з вирощування торійської запряжної та російської рисистої порід. До речі, торійську породу з Естонії в Україну завезла кілька десятиліть тому саме Вікторія Дмитрівна. Ці коні універсальні: використати їх можна і на роботах, і на прогулянці, і можна запрягати в карети. Їхній екстер’єр дуже гарний: масть ігренева (загальний колір темно-пісочний, а хвіст і грива білі).
Мирогощанський коледж — єдиний у країні навчальний заклад, де готують фахівців для роботи в конярській галузі. Перший набір групи студентів за спеціалізацією «Конярство й тренінг коней» відбувся 1999 року. Перед цим Вікторія Марущак працювала на племінній конярській фермі. За роки кропіткої праці багато коней стало чемпіонами породи. Про конеферму знали всі конярі як України, так і республік колишнього Радянського Союзу. Та коли настали тяжкі часи економічної кризи, скакунів, незважаючи на їхні чемпіонські титули й родовід, не було на що утримувати. Племінні коні, надзвичайно дорогі й вигодувані із жереб’ячого віку в господарствах буквально з рук, гинули на очах через нестачу корму. Також страждала через людську черствість і жорстокість Вікторія Дмитрівна. Племінне конярство врятував палкий любитель коней, на той час директор Мирогощанського аграрного коледжу, Станіслав Маніковський. Коней, яких привозили студенти технікуму, знімали з вантажівок на руках: облисілі й виснажені тварини вже не могли стояти на ногах. Вираз «залишилися шкіра та кістки» — не про племінну кобилу Інфанту, тричі чемпіонку Радянського Союзу. Від неї на той час залишилися тільки очі. Не можна було без сліз дивитися на змучених тварин.
Можливо, саме завдяки чуйності професійного коняра та дітей, які тільки вибирають свій життєвий шлях, було створено відому тепер навіть за межами України «кінську державу». Нинішній директор аграрного коледжу Давид Олександрович Шварц, у якого як у керівника великого навчального закладу турбот вистачає, чим може, допомагає розвитку конярства. А в останні роки деякі випускники коледжу, що спеціалізуються на тренінгу коней, працюють у далекому зарубіжжі: вони готують рисистих і скакових коней у Данії, Польщі, Англії. Тепер у селі на зміну їм підростають юні любителі кінного спорту. Адже тут хлопці та дівчата освоюють науку, недоступну більшості їхніх міських ровесників. Тільки на іподромі села Мирогоща діти мають можливість виїжджати на зовсім молодих конях «на качалках». Окрім того, тут традиційно виїжджають у свята четвериком коней та ще й з каретою. Вікторія Марущак одночасно виховує і дітей, і коней. Підлітки вчаться розуміти прекрасне й любити тварин. Колишня найкраща учениця Вікторії Дмитрівни Валентина Петрушка нині працює зоотехніком на всіх трьох стайнях.
Напевно, за кордоном або, приміром, у приватника вона одержувала б набагато більше. Але дуже вже любить Валентина свій колектив, коней і фанатично відданого справі свого життя тренера Вікторію Марущак. Переживає, що Вікторія Дмитрівна для свого віку занадто невгамовна людина: дай їй волю, то вона й ночуватиме на стайні або поселить свого улюбленого чотирирічного жеребця англо-торійської породи Усаму просто у квартирі. Та оскільки це неможливо, Усама став повноправним фаворитом: хазяйка навіть годує його варенням із ложечки. А вже якщо кінь почує, що вона ласкаво розмовляє з рисистою російською Зульфією або ще гірше — з орловцем Падишахом, то «сцену ревнощів» Вікторії Дмитрівні забезпечено. На знімку: Вікторія Марущак зі своїм улюбленцем Усамою
Про «кінську державу» в Мирогощі можна було б написати книжку: наскільки талановиті всі його мешканці, настільки й норовливі. Навіть дивно, що Давидові Шварцу вдається тримати їх у вузді. Утім, як стверджує директор коледжу, коні під керівництвом Вікторії Марущак і його, професіонала-аграрія, узяли в полон та змусили закохатися в конярство.
Обратный пример - Я. Логвин, тоже воспитанник Мирогощи. Человек попал в правильное место. А в Киеве он первое время и рос. мову не очень понимал. Тем не менее, адаптировался в гораздо более конкурентной среде, чем Киевский ипподром. Так что генералов выдвигает война.
Ярослав Логвин делится с соотечественниками секретами адаптации. Москва. 2009 год
Отправлено: 10.08.09 18:50. Заголовок: кардинал водил с мес..
кардинал водил с места до места ,гончар сидел в спине,естественно его прикрыли , и был момент Сердюк мог отвернуть ,но дождался пока на него накати весь заезд !!!!!!!!!!!!! пока одумался ,начел вылазить ,тут и столб уже!!! остался гонар довольствоваться 2-м местом!!!!!!!!!!
Отправлено: 10.08.09 23:00. Заголовок: Раунд пишет: А что ..
Раунд пишет:
цитата:
А что за жеребец?
Я не знаю. А это случайно не лавровский Айч? Хотя Айч вроде уже почти белый был, когда закончил бегать..... Его помню куда-то продали с ипподрома, или поменяли, 5 лет назад, может быть и в Мирогощу. Может Ильдегиз знает.....
Кардинал. Резвость бега по четвертям: 32.5-32,5-34-32,5-32-31,3 = 3.14.8
Советую не доверять официальным сообщениям нашей судейской о резвости бега по четвертям - эта резвость определяется на глазок, без фиксации секундомера. На самом деле первые 4 четверти проехали фальшпейсом в 2.12,9, а последняя четверть была 29,7 - 29,8 сек. Посудите сами, если бы последняя была 31,3 сек. Гончару с головой хватило бы обойти на прямой кого угодно. Да и для Кардинала 31,3 при тихой езде - невообразимо слабо.
А вот у Сердюка чувство пейса, конечно ... Тупо сидеть и чего-то выкраивать при четвертях по 32,5 - 34 сек. и не понимая, что одну четверть ведущая лошадь может выплюнуть из 30... Ладно, молчу, все равно это бесполезно.
Все даты в формате GMT
3 час. Хитов сегодня: 57
Права: смайлы да, картинки да, шрифты да, голосования нет
аватары да, автозамена ссылок вкл, премодерация откл, правка нет
Фото ALEN 
Фото Vishenka 
Тупо сидеть и чего-то выкраивать при четвертях по 32,5 - 34 сек. 
- участник сейчас на форуме
- участник вне форума